1   1
 
1   1

Інь і Ян ДоДжу-2009: частина друга

1
Статьи 1-5
Статьи 6-10
Статьи 11-15
Статьи 16-19
 
 
uajazz.com

Перед тим, як було перегорнуто чергову сторінку «Do#Dж junior», тріо Олексія Боголюбова відкрило «дорослу» програму «Do#Dжу» в Києві. Сам Олексій, володар другої премії «Do#Dж junior - 2008», а також Костянтин Іоненко й Алік Фантаєв, чимало перед тим відігравши у стейдж-бендах конкурсантів, були налаштовані ніби на «перемогу», тим більше, що у фойє продавався дебютний диск Олексія «My “Cool & Crazy” World». Більш слушної нагоди представити публіці новий доробок годі було й шукати, тож виступ природно розпочався з заголовної композиції альбому «Cool & Crazy». Як не дивно, але назва композиції досить влучно відображає суть цього міксу прохолоди і спеки, розміреності і швидкоплинності, спонтанності і прогнозованості. Вийшло переконливо.

Втім, найбільше глядачів порадувала наступна композиція – елегантний і тонкий танго-вальс «Танок графині», повний нюансів і відтінків, до того ж прикрашений віртуозним і, водночас, ліричним соло рояля. Вміння грати стандарти було продемонстровано в «All The Things You Are» (Jerome Kern) – композиції, яку всі виконують в чомусь однаково і в чомусь по-різному, а фінальну крапку було поставлено знов-таки авторською композицією Олексія, пронизаною мажорною і соковитою латинською енергетикою.

Після нагородження переможців «Do#Dж junior» помітно спорожніла зала досить тепло прийняла музику польського гурту Soundcheck, яку ведучий концерту Володимир Фейєртаг охарактеризував як пограничний стиль і еклектику з позитивним духом. Насправді, дати точну оцінку тому, що грають поляки, складно. Скоріш за все, це нова і дуже європейська імпровізаційна музика, яка в будь-який момент може перетворитися на щось знайоме і впізнаване. Лідер гурту, відомий саксофоніст і викладач Мачей «Кочін» Кочинський (Maciej "Kocin" Kocinski), є автором більшості композицій, хоча інші члени команди піаніст Кшиштоф Дись (Krzysztof Dys), контрабасист Анджей Швенс (Andrzej Swies) та барабанщик Кшиштоф Шманьда (Krzysztof Szmanda) також активно приймають участь у створенні музики, і особливо на сцені. Незважаючи на наявність вже двох виданих дисків (звісно, компанією BCD Records), цього вечора прозвучали нові композиції (зокрема, «What’s Up», «7 o’clock») та обробка польської народної пісні «Журавель» («Zuraw»). Матеріал Soundcheck - непростий, зітканий з контрастів, фортіссімо і піаніссімо, тож значення ансамблю в такому жанрі є надзвичайним. В той же час, поруч із сильною ансамблевою складовою, високої оцінки заслуговує і гра солістів, насамперед Мачея Кочинського та Кшиштофа Дися.

Завершував концерт 8-го квітня хедлайнер того дня - італійський співак Борис Саволделлі (Boris Savoldelli). «Людина-оркестр», як його охрестила українська преса, виступає соло, використовуючи популярну зараз техніку запису і накладання різних партій в режимі реального часу за допомогою семплеру. До речі, серед українських музикантів активно застосовує семплер під час виступів, наприклад, Енвер Ізмайлов. У Бориса Саволделлі ж задача більш складна, адже йому потрібно прописати акомпанемент: бас, перкусію і гармонію. Таким чином співак створює стилістичне різнобарв’я, комбінуючи тембри та рисунки і додаючи мелодійні лінії. Тут і блюз, і італійська естрада, і мексиканські й африканські наспіви. Немає тільки одного: власне джазу. Відсутність цієї головної ознаки присутності на джазовому фестивалі Борис вирішив компенсувати танцями, активними рухами, ходінням «у народ» – іншими словами, всіма підручними засобами, - аби лише завести залишки публіки. Тож музика поступово відійшла на другий план, уступивши візуальному шоу, яке, до його честі, таки знайшло прихильників з числа відвідувачів конкурсного дня «Do#Dжу-2009».

Віктор Віннер
21.04.09

 
1   1